«Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який потрібно запалити»

К.Д. Ушинський.

У роботі з обдарованими дітьми педагогу варто памятати що, обдаровані діти потребують спеціально розроблених для них навчальних програм. Саме тому вчитель має готуватись до роботи з обдарованими дітьми – змінювати зміст навчання, його процес, результати, саму психологічну атмосферу. При організації навчально-виховної діяльності обдарованих учнів вчителю можна порадити враховувати такі моменти:

• При намаганні створити в класі психологічну атмосферу загального інтересу до предмета, що вивчається, вчитель може, як правило, стикатись з труднощами, зумовленими тим, щ обдарована дитина часто виявляється лідером. Це викликає негативне морально-етичне переживання у однокласників, зокрема відчуження, недоброзичливе ставлення до свого товариша. Отже, якщо в класі є обдаровані діти, слід зменшувати ігрове навантеження уроку з яскраво вираженими елементами конкурентності. За цих умов вчитель має пояснити дітям, що заздрощі, пиха, ревнощі - це негативні риси, і треба засуджувати в собі такі риси і долати почуття, що ними викликані.
• Вчитель може організувати спільні заняття обдарованих дітей з іншими дітьми, але при цьому він не повинен аж надто виокремлювати обдаровану дитину, не хвалити її надмірно за високі індивідуальні успіхи чи сумлінну роботу, оскільки захвалювання може призвести до конфліктного становлення особистості дитини.
• Вчитель має уникати двох крайнощів -  у визнанні або оцінці успіхів обдарованих дітей. По-перше, демонстрація винятковості досягнень дитини, що веде до виникнення  зверхнього ставлення її до оточення, навіть до “зіркової хвороби”, по-друге, пригнічення обдарованої дитини, публічного применшення унікальності її здібностей і навіть злої іронії на адресу обдарованої дитини. Вчителі, не підготовлені до роботи з обдарованими дітьми, як правило, байдужі до їх проблем, бо не можуть їх зрозуміти. Часом вороже ставлення непідготовлених вчителів до обдарованих дітей зумовлюється тим, що вони створюють певну загрозу вчительському авторитету.
• В роботі з інтелектуально обдарованими учнями учителю не слід використовувати тактику кількісного збільшення завдань, а не якісної їх зміни.  Необхідно цілеспрямовано використовувати методи, які стимулюють самостійну роботу учнів, складні пізнавальні процеси, приміром, узагальнення, поглиблений аналіз проблем, оцінку інформації, тощо.
• Необхідно більш орієнтувати учнів на творчість, підтримувати у прийнятті ризику.
• Техніка викладання у вчителів в роботі з обдарованими дітьми має враховувати ролзподіл часу на види активності: менше говорити, менше давати інформації, менше організовувати демонстрування способів діяльності і якомога рідше розв’язувати завдання замість учнів, більше запитувати і менше пояснювати.
• Необхідно частіше ставити відкриті запитання на зразок “що могло статися, якби? Що ти маєш на увазі? Якщо твій опонент правий, то як це вплине на…?”, які допомагають обговоренню проблеми.  Постаратись вияснити, як учні дійшли до висновку, розв’язання, оцінки.
• Уникати реагування на кожне висловлювання, уважно і з інтересом вислуховувати кожну відповідь, але не давати їй оцінку, а знаходити способи продемонструвати, що ви її приймають. Така тактика вчителя призводить до того, що учні починають більше взажємодіяти один з одним і самостійно коментувати ідеї, думки однокласників. Створювати психологічну ситуацію, коли учні стають  менш залежними від учителя.
• В міжособистісний сфері необхідно особливо дотримуватись більш урівноважених відносин з учнями, демонструвати повагу до них, вільно обмінюватись думками.
• Поведінка вчителя  повинна відповідати таким характеристикам:

- вчитель має розробляти гнучкі індивідуалізовані програми;

- створювати сприятливу атмосферу в класі;

- забезпечувати зворотній зв’язок з учнями;

-використовувати різні стратегії навчання, поважати особистість учня, сприяти формуванню у учня позитивної самооцінки;

- стимулювати творчість і уяву, розвиток розумових процесів вищого рівня;

- виявляти повагу до індивідуальності учня, його цінностей.

• Для успішної роботи з обдарованими учнями вчителі мають виявляти такі якості особистості:

- емоційну стабільність, особистісну зрілість і соціальну відповідальність;

- впевненість в собі, життєрадісність;

- здатність виявляти теплоту і інтерес у спілкуванні з дітьми;

- адекватно сприймати навколишню дійсність;

- прагнути до максимальної гнучкості;

- бути здатними до емпатії, сензитивними до потеб учнів;

- уміти надати викладанню особистісного забарвлення;

- уміти створювати позитивні підкріплення до самосприйняття учнів;

- володіти стилем неформального спілкування. Надавати перевагу усним, а не письмовим контактам;

- імпровізувати, уміти враховувати найменші зміни в психолого-педагогічній ситуації і відповідно змінювати свою поведінку;

- підтримувати в класі психологічну атмосферу теплоти, невимушеності, взаємної довіри.