СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
Національне виховання – це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв та ін., покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно організоване національне виховання відображає історичну ходу народу, перспективи його розвитку.
Актуальність створення системи національного виховання в умовах творення Української державності визначається потребами суспільства у всебічній активізації інтелектуального і духовно-творчого потенціалу національних та загальнолюдських цінностей, суперечливими процесами входження особистості в соціальне життя, необхідності забезпечення єдності, наступності та послідовності виховних впливів різних соціальних інститутів, постійного коректування виховного процесу.
Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної культури народу, його національної ментальності, спорідненості світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів.
Найважливішою громадською рисою є сформованість національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Виховання національної самосвідомості передбачає усвідомлення молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню власної національної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю. Національна ідея має бути не просто атрибутом національної свідомості, суто духовним феноменом, а поштовхом до практичних справ, як було у кращих синів і дочок нашого народу споконвіку.
Національна система виховання ґрунтується на засадах національного світогляду, наукової філософії і ідеології, родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що ввібрала в себе надбання національної виховної мудрості. Вона охоплює ідейне багатство народу, його морально-естетичні цінності трансформовані в засобах народної педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організації виховного впливу на молодь (теоретичний аспект), а також постійну й систематичну виховну діяльність сім'ї, державних і громадських навчально-виховних закладів (практичний аспект).
У пошуках нової системи виховання на перший план висуваються гуманістичні ідеї та орієнтири, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток. Такий підхід передбачає визнання кожного вихованця як унікальної особистості, його прав, ставлення до нього як до суб'єкта власного розвитку, опору у його вихованні на сукупність знань про людину та високий професіоналізм.
Національне виховання найбільш відповідає потребам відродження України. Воно однаково стосується як українця, так і представників інших народів, що проживають в Україні. Саме принцип етнізації виховного процесу і передбачає надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування власної національної гідності. І через пізнання власної історико-культурної спадщини допомагає пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з них з українською нацією, її державою, переконатися, що саме українська незалежна, суверенна держава охороняє національні права всіх її громадян.
ТЕХНОЛОГІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ
Модульно-пізнавальний аспект
Головна мета технології національного виховання
Пріоритетні напрями реформування технології виховання:
o формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу;
o забезпечення духовної єдності поколінь;
o формування високої мовної культури;
o прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів України;
o виховання духовної культури особистості;
o фізичний розвиток дітей і молоді;
o виховання поваги до Конституції, законодавства, державної символіки України;
o усвідомлення взаємозв'язку між ідеєю свободи, правами та громадянською відповідальністю;
o художньо-естетична освіченість і вихованість особистості;
o формування екологічної культури людини;
o розвиток індивідуальних здібностей і талантів;
o навички міжособистісного спілкування та підготовка молоді до життя в умовах ринкових відносин;
o основу національного виховання мають становити принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.
Модульно-технологічний аспект
Загальна характеристика національно-патріотичного виховання
Патріотизм (від патріот - грец. земляк, співвітчизна) - любов до Батьківщини, до свого народу, одне із найглибших почуттів, розвинутих і закріплених багатовіковими традиціями країни і народу.
Основою національно-патріотичного виховання учнів є формування патріотичних поглядів і переконань, які розвиваються та закріплюються у процесі їх навчально-пізнавальної та суспільно корисної діяльності.
Одним із важливих аспектів дослідження патріотизму особистості є врахування провідної ролі української етнопедагогіки. Самобутнім явищем української патріотичної педагогіки була козацька практична педагогічна наука, яка створювала можливість виховувати тогочасну українську молодь гідними синами і дочками Вітчизни, захисниками духовної культури українського народу.
Технологія формування національно-патріотичних рис учня передбачає виділення таких основних компонентів у процесі соціалізації особистості:
1) формування духовного світу особистості учня в умовах розбудови державності України;
2) врахування основних засад становлення та розвитку особистості, світогляду, переконань;
3) постійне збагачення пам'яті, розвиток громадянського мислення, вироблення національно-свідомого ставлення до навчання, самоосвіти;
4) розвиток позитивних емоцій та громадянської гідності;
5) формування творчої особистості як могутнього стимулу духовного життя громадянина незалежної країни.
Дальтон-план та його реалізація у педагогічній технології
Одним із важливих компонентів технології національно-патріотичного виховання учнів є Дальтон-план, який був використаний ще у 30-х роках XX ст. в школах України. Він дає можливість підвищити ефективність нової технології формування патріотичних рис учнів, а саме:
- Дальтон-план може використовуватися у школах, ліцеях, гімназіях за умови, що їх програми відображатимуть реальне життя, а методи національно-патріотичного виховання відповідатимуть засадам психології підлітка;
- найбільш яскраві особливості Дальтон-плану: виразність навчальних завдань, свобода (воля) учнів у виборі часу і засобів виховання;
- у Дальтон-плані яскраво виявляється співробітництво учнів, їх позитивна емоційність від участі у житті класу, школи, суспільства;
- кожен учень повинен оволодіти відповідними методами та оцінювати власні успіхи, зважаючи на чинники, які допомагають їм, або, навпаки, перешкоджають;
- через зацікавлення (мотивацію) учнів до програмного матеріалу, самостійного його опрацювання, привчання до доброзичливого й братнього ставлення один до одного в Дальтон-плані можна успішно вирішити питання свідомої дисципліни учнів.
Таким чином, використання сучасних підходів до технології формування патріотичних рис особистості передбачає пізнання учнями не тільки навколишнього середовища, але й себе, своєї свідомості. Дидактичні аспекти навчального процесу дають змогу формувати в учня необхідні риси майбутнього громадянина: творчість, активність, ініціативність, наполегливість.
Технологія формування національно-патріотичних рис в учнів передбачає визначення змісту освіти при вивченні навчальних дисциплін, враховуючи такі підходи до відбору навчального матеріалу та методів виховання:
1) проблемний підхід до змісту засвоєння патріотичних знань, що забезпечує розвиток національно-патріотичних рис, дослідницьких умінь учнів на основі їхньої пізнавально-пошукової діяльності;
2) формування практичних умінь, які дають змогу проводити пізнавально-пошукові дослідження з елементами історизму, національної культури, традицій;
3) систематичну активізацію пізнавальної діяльності учнів, гімназистів, ліцеїстів, спрямованої на формування патріотичних рис та самостійне здобування знань і вмінь;
4) зміцнення взаємозв'язку інформації на патріотичні теми, що надходить від телебачення, радіо, газет, журналів інших джерел.
Технологія формування національно-патріотичних рис учня дає можливість на основі об'єктивних відносин між викладанням і навчанням розв'язувати основні суперечності національно-патріотичного виховання, враховуючи провідну роль тих, хто навчає, і активну, свідому, творчу участь тих, хто навчається.
У процесі реалізації механізму технології формування патріотичних рис та якостей особистості варто звернути особливу увагу на відбір методів навчально-виховної діяльності, які стимулюють процес засвоєння патріотичних знань, вироблення волі в їх практичній діяльності. У практиці роботи вчителів сучасної школи знайшов і виправдав себе бінарний підхід, який включає:
1) методи організації навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) методи формування свідомості особистості (технологія виховання);
2) методи навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки (технологія виховання);
3) методи контролю та самоконтролю в навчальній діяльності методи стимулювання діяльності, поведінки учнів.
Національно-патріотичне виховання учня
Національно-патріотичне виховання учня - процес вироблення в особистості чіткого уявлення про закономірності розвитку патріотичних ідей, розуміння ролі історичних знань про свою країну, про свій народ, його традиції та звичаї, вироблення стійких патріотичних переконань та уміння відстоювати їх в умовах реальної дійсності.
Виходячи з основ технології формування патріотизму, вчитель у практичній діяльності має реалізувати такі завдання:
1) розкриття для кожної особистості поняття патріотизму, любові до свого народу, до рідної Батьківщини.
2) формування патріотичних переконань в учнів, обґрунтування необхідності їх постійного удосконалення в реальних умовах навчально-пізнавальної діяльності;
3) використання реальних соціально-педагогічних умов у процесі реалізації технології національно-патріотичного виховання особистості;
4) застосування нових наукових досягнень у практиці патріотичного виховання особистості, активізація шляхів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання учнів у сучасній школі.
Технологія національно-патріотичного виховання учнів дає можливість формувати у майбутніх громадян патріотичне мислення, патріотичну свідомість, розвивати інтелект особистості для активної участі в навчально-пізнавальній діяльності, виробляти активну громадську позицію, реалізовувати її в практичній діяльності.