4 березня 2015 року виповнюється 200 років з дня народження Михайла Вербицького - українського священика, композитора, диригента, громадського діяча, автора музики Державного Гімну України.

З метою виховання у громадян патріотизму, поваги до історії та державних символів України, враховуючи важливість постаті Михайла Вербицького для розвитку української державності та української культури, Верховною Радою України (постанова від 14 січня 2015 року № 105-VIIIУ) прийнято рішення в 2015 році урочисто відзначити на державному рівні 200-річчя з дня народження Михайла Вербицького.

Михайло Вербицький належить до тієї плеяди українських композиторів, які заклали підвалини нової композиторської школи, що увійшла в історію нашої музики під назвою “перемишльської”. Іван Франко цілком слушно назвав Михайла Вербицького “найзначнішим талантом” серед галицьких композиторів і не без підстав. Його літургійна творчість, театральна музика, світські хори та солоспіви, інструментальна музика стали важливою часткою церковних богослужень, театральних вистав, концертного життя, домашнього музикування. Його життя і творчість були сповнені контрастів: непросте життя сільського священика, ускладнене матеріяльними нестатками і відокремлене у глухій провінції від світу великого мистецтва, дивовижно поєднувалися з потужною результативністю творчої діяльності. Станіслав Людкевич влучно назвав Михайла Вербицького “піонером галицької музики”, адже саме Вербицький почав новий етап у її розвитку, пов’язаний як з старовинними традиціями церковного співу нашого народу, так і народнопісенною творчістю. Його патріотична пісня “Ще не вмерла Україна” досить швидко переросла у Національний гімн, який сьогодні став гімном нашої незалежної держави, обезсмертило ім’я галицького композитора.

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна». Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами – 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році.

Перше публічне виконання Гімну України «Ще не вмерла України…» на слова Павла Чубинського, музику Михайла Вербицького відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі під час першого на Західній Україні шевченківського концерту.

У 1917-1920 “Ще не вмерла Україна” як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися інші гімни. 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Державний гімн України”, запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента Л.Кучми, була змінена і звучить «Ще не вмерла України і слава, і воля».

З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М.Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом. З метою відзначення пам’ятних дат в ЗНЗ до плану роботи школи доцільним буде включити тематичні виставки в шкільних бібліотеках «Національний Гімн України: духовність та незламна віра народу», інформаційні 10-хвилинки на уроках предметів художньо-естетичного циклу «Святиня нашого народу: біографія пісні-гімну», години історії на тему: «В цьому імені – слава України: М.Вербицькому – 200 років» (для учнів середніх і старших класів); тематичні випуски шкільних газет, стіннівок до 200-ї річниці від дня народження Михайла Вербицького. В кабінеті музики навчального закладу можна створити виставку-портрет «Вербицький – священик, композитор, громадський діяч».

10 березня – річницю першого публічного виконання національного гімну - в навчальному закладі можна відзначити патріотичним флеш-мобом із масовим виконанням учнями та педагогами державного гімну, переглядом на уроках створених учнями мультимедійних презентацій «Живе України і слава, і воля!», зустрічами із громадськими діячами, воїнами АТО та інш.

Під час проведення урочистих заходів адміністрації, педагогічному колективу навчального закладу слід керуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 7 вересня 2000 року № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».